«Робитиму все, щоб ліквідаторам аварії на ЧАЕС жилося краще…», - Світлана Мрочко

КЗ ЛОР «Львівський обласний госпіталь ветеранів війн та репресованих ім. Ю. Липи», що у м. Винники на вул. Івасюка, 31 - унікальний лікувальний заклад, де надається різнопланова висококваліфікована медична допомога  інвалідам війн, учасникам бойових дій, репресованим, та, протягом останнього року, учасникам АТО.Також у госпіталі безвідмовно лікують мешканців Винник та навколишніх сіл навіть без відповідного статусу (при наявності вільних стаціонарних місць).

Саме такий контингент населення лікується в  4-му тер. відділенні. Крім того, на базі відділення  з  1991 року виділено 40 ліжок для лікування учасників ліквідації аварії  на Чорнобильській АЕС.

Майже 30 років відділення очолював спеціаліст високого рівня й, одночасно, прекрасна людина Когут Ярослав Ярославович. Але інколи  трапляється, що люди безпричинно раптово ідуть з життя. Після смерті пана Когута згадане відділення очолила лікар вищої категорії Світлана Мрочко.

Зважаючи на те, що Президент України Петро Порошенко оголосив 2016-й рік роком  вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і пам’яті жертв цієї страшної  катастрофи  у зв’язку з 30 - ми роковинами Чорнобильської катастрофи, пропонуємо читачам розмову з п.Світланою Мрочко.

- Чим  живе очолюваний Вами відділ, які досягнення чи  проблеми маєте, - запитую у завідувача відділення Світлани Мрочко.

- Відділення розраховано на 70 ліжок, із них - 40  для  лікування ліквідаторів аварії на ЧАЕС, 20 – для лікування хворих з ендокринною патологією, 10 – загального профілю. Щороку в нашому відділенні лікується близько 1600 пацієнтів.У нашому штаті є 44 працівника. Багато років колектив працює майже незмінним складом. Це сприяє чудовому «клімату» у відділенні та відповідно покращує медичне обслуговування хворих.Основні напрями роботи відділення,  як  було й  при попередньому завідувачу, це – працювати для пацієнта і відстоювати інтереси колективу, залишаються актуальними й зараз.

На сьогоднішній день наші пацієнти добре забезпечені найбільш необхідними медикаментами  за рахунок  держави. Проте, ми потребуємо допомоги в покращенні умов наших пацієнтів. Періодично проводимо з допомогою  нашого шпиталю незначні  ремонтні роботи для покращення санітарного стану в палатах, маніпуляційних, додаткових приміщеннях. Проте, це - мізер, бо фінансування державою ремонтних робіт дуже обмежено.

Тому ми змушені звертатися за допомогою до різних організацій, благодійних фондів, впливових та заможних людей.

- Чи хтось вже відгукнувся на Ваші  проханням про допомогу?

- Так. Покращення умов у відділенні почалося після випадкового знайомства з волонтером АТО Іллею Сирком. Це - справжній патріот України, який дуже хоче, щоб щось змінилося  на краще в нашій державі. Розповіла йому про проблеми відділу.  А він порекомендував звернутися до Благодійного фонду «Нова Країна», який очолює  Ростислав Макух. І незабаром відділенню було надано допомогу – дуже якісні німецькі  тумбочки, стільці, відпочинкові фотелі, миючі засоби, новий інвалідний візок для пересування хворих (усього на загальну суму 45 тисяч гривень). Усі ці речі Ілля Сирко доправив до госпіталю власним транспортом і за власний рахунок. Користуючись нагодою, щиро їм дякую за допомогу.

 Хочу також подякувати приватному підприємцю Олегу Матвіїшину, який допоміг відділенню тюлями, шторами, покривалами на ліжка.

 Зверталась я й  до екс- мера Винник Сергія Уварова, який обіцяв допомогти обладнати санвузол у нашому відділенні, бо хворі не мають де помитися. Наявні санвузли вже давно вийшли з ладу і потребують капітального ремонту. Дуже чекаємо на обіцяну допомогу.

Зверталась за допомогою й до народного депутата України Дмитра  Добродомова, бо госпіталь знаходиться в його виборчому окрузі № 115, від якого він і був обраний у ВРУ. Отримала дуже лаконічну відповідь – «Ваше звернення передано в роботу. Прес- служба.» І, наразі, це все.

- Який статус  сьогодні  мають учасники ліквідації аварії на ЧАЕС?

- Так трапилося, що нашу Україну спіткало чергове нещастя – війна за Сході. І тому держава мимоволі відійшла від проблем ліквідаторів на ЧАЕС, а більше зосередилась на учасниках АТО. Вважаю, що це - неправильно, бо «чорнобильці»  це люди, які в 1986 році ціною свого життя й здоров’я рятували нас і наших дітей від великого лиха, що  випало на долю України. Багатьох з них вже нема серед живих, а ці, що залишилися, мають великі проблеми зі здоров’ям.  І забувати цих людей, знімати з них пільги  це -  несправедливо.

- Що б Ви хотіли, щоб у Винниках відбулося  якнайшвидше?

- У першу чергу, щоб Винники отримали статус міста обласного значення. Це б позитивно вплинуло на багато речей у Винниках, у тому числі  й на госпіталь. Лікарня ім.Ю.Липи у Винниках існує з 1988 року.  За 28  років  їй не було надано жодної допомоги від попередньої влади. Але госпіталь  це - потужний платник податків. Щороку у місцевий бюджет госпіталь сплачує близько 2,5 млн гривень. Звичайно, на сьогоднішній день на місцевому рівні мало що залишається, але сподіваюсь, що після зміни статусу Винник на місто обласного значення, грошей буде залишатися значно більше. А це позитивно відіб‘ється й на госпіталі також.

- Що б Ви хотіли побажати  на завершення нашої розмови?

- Щоб якнайшвидше закінчилась війна.

Щоб кошти, які витрачаються на зброю, витрачалися на медицину та освіту.

Щоб кожна людина, яка має заслуги перед Україною, а особливо, коли  втратила здоров’я, не була забутою, а -  вшанованою і належно відзначеною.

Розмовляв Володимир ГАВРИЛІВ